Перейти до контенту

Інформація для батьків “Нервові тики у дітей”

Тики – одне з найчастіших психічних захворювань у дітей, які проявляються у вигляді різких, неконтрольованих рухів або звуків.

 Тики можуть бути моторними (руховими) – кліпання очима, прижмурювання, наморщування брів, шкіри лоба, витягування губ у трубочку, стискання зубів, висування язика, різні дії губами, носом, шмигання, посмикування плечима, повороти голови, шиї тощо.

 Вокальними – хрюкання, чавкання, кашель, вигукування різних звуків тощо.

 У першу чергу лікуються у дитячого психіатра.

Раніше називали НЕВРОЗ НАВ’ЯЗЛИВИХ РУХІВ.

 ✅ За даними Американської академії дитячої та підліткової психіатрії страждають на цей розлад до 10% дітей. Виділяють транзиторні (минущі), хронічні тики та синдром Туретта.

Є транзиторні (минущі) тики – до року.

 Та хронічні тики – більше року.

Найбільш серйозний тиковий розлад – синдром Туретта, при якому фізичні й вокальні тики виникають одночасно.

✅ У більшості дітей (96 %) тики виникають до 11 років і найчастіше проявляються кліпанням очима.

✅ У 8-10 років можуть з’явитися вокальні тики, які становлять приблизно третину випадків усіх тикових розладів і виникають як самостійно, так і на тлі моторних порушень. Зазвичай початковими проявами вокальних тиків є шмигання носом та покашлювання.

Для захворювання характерним є наростаючий перебіг із піком прояву у 10-12 років, потім відзначається зменшення симптоматики. У віці 18 років приблизно у 50 % пацієнтів тики зникають.

Якщо тики тривають до року, нічого робити не потрібно.

 Якщо більше року і вони заважають, а кількість збільшується, то потрібно звертатися до дитячих неврологів для виключення патології нервової системи. Якщо все нормально, слід звертатися до дитячих психіатрів.

У першу чергу потрібно розуміти, що діти часто навіть не помічають цих тиків.

 Тому акцентувати увагу на них не потрібно, оскільки це може призвести до емоційного перенапруження та виникнення тривожних розладів.

Загальні рекомендації: спорт, фізична активність, зменшення часу проведення в гаджетах, повноцінний сон, зменшення перегляду мультиків.

 Це заняття з психологом, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Якщо тики надмірні й заважають жити, призначають антипсихотики.