Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.
Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини.
Поезія — це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти. І чим частіш — тим краще. Тоді людина буде духовно вищою і красивішою.
Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя.
Учні нашої школи змогли продекламувати свої перші творіння. І нехай, це перші спроби, проте – написані від душі.